Діти разом з класними керівниками радо зустріли гостя хлібом-сіллю, слухали розповідь, задавали запитання, розглядали нагороди, а також - порадували своїми досягненнями та успіхами. Також школярі звернулися з проханням передати воїнам їх малюнки і власноруч зроблені сувеніри.

Розповідь воїна була короткою. Адже ті люди, які побачили війну власними очима, говорити багато не люблять та і не можуть – навертаються сльози. Перед ними – смерть, скалічені тіла людей, ранені побратими, страшна біль за все живе й неживе, що навколо знищене і оточує. Віктор Анатолійович вже рік, як знаходиться в зоні АТО. Нести службу довелося поблизу Донецького аеропорту в с.Піски. Про військові дії  свідчить медаль «За оборону рідної держави» та відзнаки «За доблесть та звитягу» та «Захисникам Вітчизни». За період несіння служби отримав осколочне поранення.

Своїм батьком сьогодні по праву пишаються вихованці НВК – 6-класниця Надійка, 4-класник Дмитро та 3-класниця Юлія. Вдома на тата кожного дня чекають дружина – Оксана Анатоліївна і  ще маленькі донечки – 2-річна  Вікуся, 4-річна Адельфіна  і  Альбертіна, яка вже готова йти до першого класу. 

Звичайна родина, якій потрібен мир і спокій, поряд сильне батьківське плече і ніжна мамина посмішка.

На згадку про зустріч маленькі патріоти НВК з великим задоволенням сфотографувалися разом із гостем.